четвер, 6 жовтня 2016 р.

Виховна година: «Пам’ятай про старших у твоїй родині»

Мета: Поглибити знання дітей про сім’ю, про основні обов’язки членів сім’ї — кожен член великої родини має дбати про красу, чесність і порядність свого роду. Виховувати шанобливе ставлення до старших членів сім’ї.
Обладнання: тематичні малюнки (родин), мікрофон,

Хід виховної години

1. Вправа «Мікрофон».
— Що означає слово сім’я?
Сім’я — група близьких родичів (чоловік, дружина, батьки, діти та інші, що живуть разом).
Учень читає вірш Н. Чемериса «Що таке сім’я».
Розкажу вам, друзі, я,
Що таке моя сім’я.
Разом дружно проживаєм
І пісні про це співаєм.
Люба матінка моя,—
Як пишаюсь нею я!
В неї руки золотії,
Серцем кожного зігріє.
Тато сильний і завзятий —
Він господар в нашій хаті.
Все майструє, все ладнає,
Бо до всього хист він має.
Дід і бабця у пошані —
Вони праці ветерани.
Всіх онуків міцно люблять
І, як пташенят, голублять.
Є у мене ще й брати —
Кращих в світі не знайти.
Ось і вийшло: всіх сім «я»,
Знайте, це і є сім’я.
2. Мозковий штурм.
— Навіщо людині сім’я?

3. Короткі розповіді дітей про їхні сім’ї. (разом з фото)
Діти називають ім’я та по батькові батьків, дідуся, бабусі, місце роботи, ким працюють.
— У кого ще живі прабабусі і прадідусі? Назвіть їх.
— Народне прислів’я говорить: «Хто не знав змалку діда, той добра не звідав».

4. Розповідь учителя.
Мати і батько, бабуся й дідусь — найрідніші і найближчі кожному з нас люди. Від батьків ми одержуємо життя. Вони вчать нас людських правил, оживляють наш розум, вкладають у наші вуста добрі слова. Так є, так і було в Україні завжди. Слово батьків або старших у родині було законом для молодших. Вони вже змалку мали свої обов’язки, вчилися різної роботи, посильно працювали. Дівчатка переймали науку від матері та бабці — вчилися прясти, вишивати, ткати, розписувати писанки, шити одяг, давати лад у хаті. Хлопчики навчалися чоловічого ремесла від батька чи діда. Наприклад, колись було заведено, що дівчинка 7—10 років могла вже вишити собі сорочку. Дітей брали з собою на сінокіс, на жнива, по гриби, по ягоди, на ярмарок, у гості. Діти у сім’ї завжди були зайняті. Старші бавили менших братиків і сестричок, змалку пасли худобу. Старші розповідали меншим багато казок, легенд про історичні події. Так, розповіді діда Івана про Коліївщину, про гайдамаків, відвідування з дідом Холодного Яру, де гайдамаки освячували ножі, дали Т. Шевченку тему «Гайдамаків» та інших історичних творів. Дітей любили, але завжди ставилися до них вимогливо, дозволяли далеко не все, за провини часом карали. Існували певні правила поведінки для дітей. Сьогодні життя інше. Але ніхто не заперечує, що найбільше виховує дитину сім’я.

5. Інсценізація вірша А . Костенка «Домашній твір».
А в т о р .
Вітько-бідак страждає так,
Аж здригує ногами!
Він — за столом,
Він пише твір:
«Я допомагаю мамі».
Старанно олівець гризе
Та супить брови грізно.
Але нічого — хоч умри! —
До голови не лізе…
Та ось тихесенько зайшла
В його кімнату мама.
М а м а . Вітюнь, будь-ласка, в магазин сходи за сірниками.
С и н . Ідея!
А в т о р . Вигукнув синок,
А мамі…
С и н . Ну й морока!
Сама іди! Я твір пишу —
Роблю важкі уроки.
А в т о р . І мама вийшла … А Вітько
Швиденько пише в зошит.
С и н (пише). «Я в магазин завжди ходжу,
Коли мене попросять…».
А в т о р . Хвилин за десять мама знов
З’являється у дверях.
М а м а . Вітюнь, картопельки начисть,
А я зварю вечерю.
С и н . Сама начисть.
А в т о р . Кричить Вітько.
Та так, що ледь не лопне.
С и н . Я твір пишу! Я — зайнятий!
Сама вари картоплю!
А в т о р . Виходить мама, а синок
Писати знов сідає.
С и н (пише). «Я мамі сам варю обід,
Вечерю та сніданок…».
А в т о р . Радіє син.
С и н . Не твір, а люкс!
Оцінка буде гарна!
А в т о р . І геть не думає про те,
Що він радіє марно…

6. Бесіда про основні обов’язки в сім’ї.
·        Хто впізнав себе у поведінці Вітька?
·        Кожен член сім’ї має свої обов’язки, своє заняття вдома. Назвіть, які ваші обов’язки в сім’ї.
·        Як розподіляються обов’язки між іншими членами вашої сім’ї?
·        Чи оглядаєте ви квартиру маминими очима? Чи помічаєте речі, які лежать не на своєму місці?
·        Чи бувають випадки, коли батьки зайняті, а ви заважаєте?

7. Сценка «Домашні предмети».
Учитель ділить дітей на групи, по три-чотири в кожній. Один учень з групи — дитина, інші — різні предмети домашнього вжитку, наприклад: віник, відро, ножик, каструля, губка тощо. У сценці предмети домашнього вжитку розказують дитині, як вони служать людям, і просять частіше їх використовувати.

8. Бесіда.
1.     Які спільні якості є в усіх на світі мам?
2.     Якими словами ви зустрічаєте маму, коли вона звідки-небудь повертається?
3.     Як мама зустрічає вас після розлуки?
4.     Розкажіть про найдорожчий для вас мамин подарунок.
5.      Розкажіть, як мама переживає за вас, коли ви хворієте або у вас які небудь проблеми.
6.     Чи переживаєте ви за маму, коли у неї труднощі або вона хворіє?

Висновок: у дружній родині всі піклуються одне про одного. Дітям необхідно шанобливо ставитися до старших членів сім’ї. Їм потрібні увага, турбота, ласка, розуміння.

9. Розповідь учителя про пошану до батьків.
            «Шануймо наших батьків!» — так велить Біблія. Майже три з половиною тисячі років тому на кам’яних таблицях, які отримав пророк Мойсей від Бога на горі Сінай, були вирізьблені слова: «Шануй батька твого і матір твою, щоб добре було тобі та щоб довголітнім був ти на землі».
          Шанування батьків — один із найсвятіших обов’язків людини і неоплатних боргів дітей. Батьки вас ростять, виховують, учать добра, пестять, люблять. І як же не відплатити їм пошаною, любов’ю, ласкою і допомогою?
Кому не доводилося бачити, якою радістю спалахують старечі очі, коли онук чи онука скаже: «Дорогенька моя бабусю». А якщо вони не відчувають уваги, піклування, їм здається, що вони є тягарем, чимось зайвим, непотрібним для своїх дітей, онуків. Наші батьки — це мама і тато, а батьки наших батьків — дідусь і бабуся.
           Тільки вони нічого не пожаліють для своєї дитини, це вони у хвилину небезпеки ніколи не згадають про себе, все віддадуть для того, щоб захистити свою дитину, не зупиняться ні перед якими труднощами, щоб жилось їм краще. Їхня любов не знає кордонів страху, сумнівів, розрахунків. Вони тяжко страждають, якщо їхніх дітей спіткало лихо, і розцвітають, стають молодшими, веселішими, сильнішими, коли бачать, що їхні діти виросли порядними людьми.
             Батьки — захист і притулок для дитини. Все-все, що є в нас найкращого, все від них — рідненьких.

10. Робота з прислів’ями.
Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.
Яке дерево, такі в нього й квіточки, які батьки, такі й діточки.
Який кущ, така й калина; яка мати, така й дитина.
Яка сім’я, такий і я.
Який дуб, такий тин; який батько, такий син.
Мати одною рукою б’є, а другою гладить.
Материн гнів, як весняний сніг: рясно впаде, та скоро розтане.
Нема цвіту білішого, як цвіт на калині, нема в світі ріднішого, як мати дитині.
На сонці добре сидіти, а коло мами добре жити.
Добре й батькам, як дитина в славі.

11. Гра «Хто розуміє без слів?».
Працюємо по рядам. (дві команди) Перша дитина з першого ряду беззвучно, одними губами, вимовляє ім’я кого-небудь зі свого ряду. Діти з другого ряду повинні вгадати, кого вона назвала. Якщо ім’я не вгадали, то той, що загадав ім’я, говорить уголос яку-небудь якість цієї людини, наприклад: це весела (смілива, добра, розумна) людина. Потім ім’я загадує той хто вгадав або перша дитина з другого ряду, а вгадують діти з першого ряду. І так далі гра продовжується.

12. Бесіда.
·        Чи розуміють вас ваші близькі та друзі?
·        Що ви відчуваєте, коли вас не розуміють?
·        Як ви думаєте, що необхідно зробити для того, щоб вас краще розуміли?
·        Як дітям навчитися краще розуміти батьків, а батькам — дітей?
·        Яка найголовніша якість необхідна, щоб краще розуміти одне одного?
·        Як дівчаткам навчитися краще розуміти хлопчиків, а хлопчикам — дівчаток?

18. Читання легенди .
Легенда про батьків
            Трапилося це дуже давно. На нашу землю прийшла біда: напали страшні засухи, суховії зачастили, чорний мор пробіг, що вже й жити було нічим. І захвилювалась молодь усіх племен: навіщо нам старці? Не сіють, не жнуть, не полюють, останнє мусимо відбирати від малих дітей і їм давати! Вирішили всіх до Зміїного урвища покидати, хай умирають там! Повивозили, повиносили
своїх бабусь і дідусів. Та в родинах достатку більше не стало, порядку не додалося, щастя не з’явилось…
           А ось у великій родині Добряченків старший син Мирослав так жалів свого батька, так любив його, що не зміг покинути напризволяще без допомоги. Він сховав тата в печері, і носив йому їсти-пити, доглядав його рани. Одного разу, коли син розповів, що знову недорід і хліба не зберуть навіть на насіння, старий батько порадив: «Мирославе, навчи своїх односельців встати до сходу сонця і вийти в поле, поки роса не збита, і побачать люди стежинки — то миші до своїх сховищ шляхи проклали. Пройдіть ними, і в кожному сховищі по пуду-два зерна знайдете». Так і зробили племена і не вимерли з голоду.     Мирославів батько якось сказав синові:
— Відчуваю, любий, насувається ще одна засуха, така, якої до того не було в наших краях. Порадь людям прорити канаву від ріки до Крутої балки і наповнити її водою. Так він врятував молодь свого племені, сусідські племена.
             А люди думали, що то Мирослав такий мудрий. І признався тоді юнак, що його мудрість була лише в тім, щоб урятувати батька від смерті. Захвилювалися всі, адже в кожній сім’ї були страчені діди й прадіди, мудрі старожили. І тоді принесли Мирославового батька на руках, і поклонилися йому вдячно, і зробили старшим над усіма племенами. Відтоді у племенах слов’янських народів із повагою ставилися до мудрих старців, і ні в кого не підводилася рука на своїх батьків.

— Чого вчить нас ця легенда?
«Три біди є у людини — смерть, старість і погані діти»,— говорить українська мудрість. Старість неминуча, смерть невблаганна — перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей можна дім зберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків, а й від самих дітей. Тож завжди намагайтеся бути слухняними і вихованими, турбуйтеся про своїх батьків і не
завдавайте їм прикрощів.


Безпека на дорозі-безпека життя




Безпека на дорозі-безпека життя







                                            
Мета:
Навчальна: обґрунтувати важливість дотримання безпечної та відповідальної поведінки на дорозі задля збереження життя та здоров’я школярів.
Виховна: Виховувати навички свідомої та дисциплінованої поведінки на вулиці ;
Розвиваюча: Розвивати вміння  і навички свідомо дотримуватися правил дорожнього руху, щоб уникнути травм і нещасних випадків ;

Завдання:
–     розкрити сутність поняття «безпека»;
–     визначити фактори ризику, що викликають дорожню аварійність;
–     сприяти розумінню особистої відповідальності кожного з учасників дорожнього руху за безпеку на дорозі.
Ключові слова: безпека, безпека на дорозі, людина як учасник дорожнього руху, дорога, транспортний засіб, особиста відповідальність.
Необхідне забезпечення: інтерактивна вікторина «Найрозумніший пішохід».
Хід уроку
Вступне слово вчителя
(5 хв.) 
Проблема безпеки дорожнього руху виникла із появою колеса та створенням транспортних засобів, які перевозили людей та вантажі. Розкопки міста Помпеї показали, що чотири тисячі років тому вже використовувались правила дорожнього руху: збереглися дорожні знаки та дорожня розмітка. Минав час, збільшувалися швидкості, зростала кількість транспортних засобів і, разом з тим, загострювалася проблема безпеки дорожнього руху.
Зараз у світі щорічно майже 1,3 млн людей гине у дорожніх аваріях – більше 3000 людей на день – і більш, ніж половина цих людей не пересуваються автомобілем. Ще 20-50 млн чоловік у разі аварій зазнають травм.
Дорожньо-транспортний травматизм відноситься до числа трьох найпоширеніших причин загибелі осіб у віці від 5 до 44 років. У разі відсутності невідкладних та дієвих кроків дорожньо-транспортний травматизм стане, за прогнозами фахівців, п’ятою з найпоширеніших причин смерті в світі, яка щорічно забиратиме 2,4 млн. людських життів.
Все це дало поштовх до того, що в березні 2010 року в резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй 2011-2020 рр. було оголошено Десятиліттям дій з безпеки дорожнього руху з метою стабілізації, а потім і скорочення прогнозованого рівня смертності від ДТП в усьому світі.
Життя людини має дуже велику цінність. А безпека на дорозі – це і є, насамперед, безпека життя. Саме це твердження є темою нашого сьогоднішнього уроку.
А зараз ми дізнаємось ,яких саме правил  дорожнього руху повинні дотримуватися всі.

Виступ  7  учнів


1 учень
ДОРОЖНІ ЗНАКИ
Руху правила єдині,
Їх повинні поважати,
Знати їх усі повинні —
І дорослі, і малята.
Добрий друг наш — знак дорожній
Ставиться не так собі,
Як подружиться з ним кожен,
Допоможе він тобі.
Щоб не трапилося всяке,
Шанувати треба знаки.
На дорозі небезпечно,
Тож обачним буть доречно.
Руху правила єдині,
Знати їх усі повинні.
Шануватимуть їх люди —
Скрізь тоді порядок буде!
2 учень
Знають діти всі, напевно,
Перехід бува підземний.
Під землею люди йдуть —
І безпечна їхня путь.
Нагорі біжать машини,
Проїжджають безупину,
А внизу йде пішохід —
Дуже зручний перехід.
Він стрічає всіх привітно,
Навіть вдень горить тут світло.


3 учень
На переході біля світлофору
Правил дотримуйся дуже суворо:
Спочатку ліворуч ти подивись
Немає машин? – То йди, не барись!
Далі йти теж маєш право!
Як машин немає справа!
4 учень
Знає будь-яка дитина:
Йти не можна, де машини.
Тому Коля і Тамара
Йдуть собі по тротуару.
5 учень
Тротуари- це доріжки,
Ми по них ідемо пішки.
Всі, хто тротуаром ходить,
Звуться просто – пішоходи.
6 учень
Світлофор потрібен всім:
І дорослим, і малим.
Друзі, він багато може,—
Пішоходам допоможе
Він дорогу перейти
Без лихих пригод в путі.
7 учень
Блимне лиш червоним оком —
Нас застерігає строго,
Що не можна крокувати,
Необхідно почекати.
А засвітиться зелене:
І для тебе, і для мене
Шлях відкритий, можна йти,
Дуже раді я і ти.


Учитель: Усі знають,що в 2013 році відбулися деякі зміни у правилах дорожнього руху, які нові шкільні правила безпеки пропонуємо запровадити у нашому закладі,щоб учителі й учні могли вільно рухатись, ми пропонуємо скористатися знаками дорожнього руху.
1-й учень. Пропонуємо біля входу у школу повісити знак «Розворот заборонено» та додати до нього табличку з 8-00 до 15-00. (Показує знак).
2-й учень. На виході із школи пропонуємо повісити знак «Затори на дорозі», а у вестибюлі - «Рух по колу». (Показує).
3-й учень. Над центральними сходами пропонуємо повісити знак «Головна дорога». (Показує).
4-й учень. А для руху по східцях вниз рекомендуємо знак «Обгін заборонено». Це означає, що більше, ніж через три сходинки перестрибувати не рекомендується. (Показує).
5-й учень. На мозковий центр школи — учительську можна повісити знак «Пункт технічної допомоги». (Показує).
6-й учень. На кабінет завуча, як головного регулювальника навчально-виховного процесу школи, пропонуємо повісити знак «Регулювання світлофором». (Показує).
7-й учень. А на кабінет директора, найбільш небезпечне місце для двієчників і прогульників, можна повісити знак «Падіння каменів». (Показує).
1-й учень. На великих перервах все населення школи поспішає заправитись у шкільній їдальні. Пропонуємо по ходу повісити знаки «Заправка». (Показує).
2-й учень. Думаємо, що на користь під час уроків у коридорах повісити знак «Подача звукових сигналів заборонена». (Показує).
3-й учень. А під час перерв в шкільних коридорах використовувати знаки «Увага! Двосторонній рух», а також «Обмеження швидкості». (Показує).
4-й учень. Учням, які й досі не вивчили напам'ять свій розклад, допоможе знак «Увага». (Показує).
5-й учень. А учням, що запізнились до школи і мають здати свій щоденник вчителю для відповідного запису, доведеться часто зустрічатись із знаком «SТОР-контроль». (Показує).
6-й учень. Черговому класу радимо виготовити табличку із знаком «Дикі звірі на дорозі» та вивішувати її там, де найбільше бешкетують учні.
7-й учень. Ось ми і ввели нові в школі правила безпеки.
Згадуючи інструктаж,
Застосуйте досвід наш.
Учитель. Клас об’єднався в дві групи «Водії» та «Пішоходи» для проведення інтерактивної вікторини «Найрозумніший пішохід».(Проведення вікторини з використання мультимедійної презентації).
Учитель. Ось ми і повторили з вами основні правила дорожнього руху, сподіваємось, що всі учні будуть дотримуватися цих правил, бо вони є запорукою нашого подальшого благополуччя. Наприкінці уроку учні виконують пісню «Будьте здорові».
Всі будьте здорові,
Живіть ви багато,
І майте машини
У кожній ви хаті

Та правила знайте і знаки вивчайте,
І гальмувати не забувайте!
Хай діти ніколи на дорогах не грають,
Хай різні аварії їх обминають!

А пішохід, обережна людина,
Завжди бережися автомобіля!
На варті безпеки ДАІ та ЮІР
Тож хай на дорогах завжди буде мир!















Інтелектуально-математичний конкурс «Хто зверху?». Хлопці проти дівчат.

26 січня 2018 року у загальноосвітній школі № 5 в 7-А  класі було проведено інтелектуальну  математичну гру - конкурс  «Хто зверху?»!   Де...